Єдині в Україні. Як атовець і волонтер вивели українську креветку, а тепер продають по 16 тонн на рік

Колишній атовець Олександр Рябошлик і волонтер Олексій Слєпньов познайомилися на Сході. Зараз у чоловіків спільний бізнес – ТОВ «Українська креветка». Це єдине в Україні підприємство, яке вирощує одну з найбільших прісноводних креветок – Макробрахіум Розенберга.

Донедавна підприємців вважали диваками, а їхній бізнес – безперспективним. А втім, минулого року Рябошлик і Слєпньов продали 16 тонн креветок, цьогоріч збираються вийти на 21 тонну.

Про трансформацію української креветки з міфу в реальність чоловіки розповіли в «BBC Україна». AIN.Business переказує головне – як у чотири руки розвести прісноводну креветку і масштабувати бізнес до промислових обсягів.

Малайзія з Індонезією – в українському дворі
У нас креветку Розенберга пробували вирощувати у 80-х роках у Криму. Тоді проєкт закрили, бо не було відповідних технологій, приладів і постачання солі. Рябошлику й Слєпньову теж закидали, що такий бізнес в Україні технічно неможливий. Інша справа – Малайзія та Індонезія, де природні умови ідеально підходять для вирощування креветок.

Кошти на ферму були: на запуск бізнесу пішла компенсація за поранення, яке отримав Олександр. Знання теж: Олексій до цього вивчав, як влаштовані креветкові ферми за кордоном. Привезені технології друзі півтора року впроваджували вдома – у місті Узині на Київщині. Тож на початку найважчим і справді було «виколотити мальок». Вийшло не одразу. Починали із сотні мальків, привезених з-за кордону.

«Це тяжкий до крику процес, але я пройшов. Спочатку не отримав багато малька, але ж результату досягнув», – пригадує Рябошлик.

Креветка для чайників – інструкція
Завдання №1 – створити умови для виведення потомства. Важлива солоність та температура води. Сама креветка прісноводна, але після запліднення вона 40 днів має жити в солоній океанічній воді. Там з ікринок виростають личинки, мальки. Воду підприємці готують за допомогою океанічної солі. Улітку креветки можуть жити у звичайних озерах і копанках, як карась. На зиму потрібні теплиці – закриті басейни, наприклад, у підвалах і гаражах.

За все життя – це три-чотири місяці – креветка з’їдає кілограм-півтора корму. Українську фермери годують усім тим, що вирощують самі: кропива, листя салату, шпинат, кабачки, огірки, гриби, а ще молюски й дощові черв’яки. Докуповують хіба дрібну рибу. Годувати креветку треба ввечері – з 18 до першої ночі, бо вдень вона не активна.

«Годуємо дозовано 6-8 разів. Головне – навчитися правильно це робити. Не можна насипати їжі, як осетрині, форелі, як свиням чи курям. Вона їсть усе свіже, живе та натуральне», – пояснює Олексій.

З обслуговуванням середньостатистичної ферми у 200 кубометрів води впорається одна людина. Вирощувати креветку не так і складно – тільки б не пускати процес на самотік. Наприклад, ящики в басейнах треба по кілька разів на день переставляти, щоб креветки не осідали, а рухалися й краще набирали вагу. Щоб корм не гнив, слід давати його дозовано, розповідає Олександр.

Ферми «Української креветки» оснащені також системою фільтрації та відеоспостереженням. Щоранку там обов’язково проводять хімічний аналіз води.

Як росте «Українська креветка»
Нині в товариства є сім креветкових теплиць. Це басейни на десятки кубометрів води в приміщенні, розташовані на різних базах по всій Україні.

Фото: Мирослава Станкевич / «BBC Україна»
Фото: Мирослава Станкевич / «BBC Україна»

Фото: Мирослава Станкевич / «BBC Україна»
Інвестиції чоловіки окупили давно, а торік почали безкоштовно роздавати по 50 мальків усім охочим учасникам бойових дій на Сході. Ті створюють власні невеликі підприємства. Хтось будує спеціальні приміщення. Один викупив стару школу й організував у ній весь цикл вирощування, інший – переробив під ферму закинутий свинокомплекс. Такі мініферми з підтримкою підприємців працюють у кожній області України.

«Навчаємо людей, щоб креветка успішно росла в усіх. Вона може не рости лише через людську недбалість. Цим треба жити, цю справу потрібно любити. Приїжджаю на ферми вранці о шостій, їду додому пізно вночі, після першої години», – говорить Олексій Слєпньов.

Монетизуємо креветку
Відбірні креветки по 25 грамів постачають живою на ринки та в ресторани Одеси, Харкова, Києва. Це недешевий продукт – від 1500 грн/кг. Покупці приходять самі, без реклами, а купують різні обсяги. Одного разу взяли 150 кг для весільного столу. Плюс у друзів купують мальок власники малих ферм.

Крім того, товариство налагодило продаж у Туреччину. Далі в планах – збільшувати виробництво й виходити на Грузію, Казахстан, Азербайджан, Вірменію та навіть країни Євросоюзу.

Також у майбутньому підприємці хочуть продавати готові ферми «під ключ» – уже обладнані комплекси з налаштованими процесами.

«Підводні камені» на ринку
Усього п’яту частину світового обсягу креветок ловлять в океані. Решту вирощують промислово. В Ірані та Америці такі програми фінансує держава. Натомість в Україні галузь ніхто не підтримує.

Чоловіки запевняють, що фінанси їм не так важливі. Є проблеми із законодавством, що заважають розвивати експорт і вивозити креветку в Євросоюз. Раніше такого бізнесу в Україні не було, тому в нас ще не розробили відповідну документацію, норми вирощування тощо.

Замовники з Європи не довіряють українським лабораторіям, роблять аналізи в себе і лише після цього розраховуються. Через це чоловіки подумують, щоб відкрити ще одне підприємство «з нуля» вже в Європі, якщо тут не з’явиться законодавство. Тоді парадокс: Україна імпортуватиме креветку, вирощену українцями ж за кордоном.

Плюс є питання до якості імпортних креветок. Їх привозять замороженими з Індії, Еквадору, Таїланду та Китаю. За словами Олексія Слєпньова, в Україні не зважають на те, чим годували креветку – натуральними кормами чи штучними. Для цього потрібен лабораторний аналіз. Вітчизняні держстандарти передбачають тільки перевірку смаку та запаху після розмерзання. Водночас Євросоюз штучно вигодувані креветки до продажу не допускає.