У Попільні пройшло молитовне стояння УПЦ на захист храму від захоплення ПЦУ

Ініціативна група влаштувала біля храму збирання підписів за перехід громади до ПЦУ.

29 травня 2022 року у селищі Попільня на Житомирщині відбулося молитовне стояння вірян УПЦ на захист Свято-Миколаївського храму від захоплення ПЦУ, повідомляє пресслужба Житомирської єпархії.

Кілька годин поспіль парафіяни храму в Попільні невпинно молилися.

Як повідомляють у єпархії, завдяки стійкості парафіян вдалося уникнути конфлікту з ініціативною групою, яка влаштувала біля храму збір підписів за перехід громади до ПЦУ.

У результаті парафіяни УПЦ та прихильники ПЦУ домовилися залишити територію храму, охороняти храм залишилися представники тероборони та поліція.

Ініціатором збору підписів став мешканець Попільні Василь Зарічний, який озвучив заклик до настоятеля храму перейти до ПЦУ.

Настоятель храму протоієрей Петро Лис, виступаючи перед віруючими, пояснив, що Церкву, так само як матір, дружину, змінювати не можна.

«Це церква наших дідів та прадідів. Наша рідна Українська Православна Церква є єдиною істинною канонічною православною церквою на нашій землі», – наголосив настоятель храму.

За день до молитовного стояння селищем їздили автомобілі з рупором, закликаючи мешканців прийти до храму, щоб поставити підписи про перехід до ПЦУ. Частина жителів, які відгукнулися на заклик, за їхнім свідченням, взагалі не зрозуміли, за що вони прийшли голосувати.

Серед підписантів були як колишні парафіяни храму, так і люди, які назвали себе невіруючими, буддистами.

«Виникає питання: як ці громадяни, які не мають стосунку до храму, можуть вирішувати його подальшу долю?», – запитують у єпархії.

«Взагалі, відрізнити парафіян від тих, хто ставив свої підписи, можна було і за зовнішніми ознаками. Прихожани – це жінки в хустинах, довгих спідницях, чоловіки та молодь, які скромно одягнені – так, як зазвичай відвідують храм. Люди ж, які прийшли або приїхали поставити свій підпис за перехід до ПЦУ, були одягнені у повсякденний одяг, зокрема, багато чоловіків міцної статури у чорних футболках взагалі, за словами городян, не є мешканцями селища. Зацікавив і той факт, що поруч із прізвищем не вказували точної адреси проживання, що зазвичай робиться під час збирання тих чи інших підписів. Таким чином, ідентифікувати значну частину тих, хто ратував за перехід храму в ПЦУ, було неможливо», – зазначили в єпархії, додавши, що церковні питання має вирішувати виключно релігійна громада.

«Однак, як зазвичай відбувається у таких випадках, ініціатори переходу до ПЦУ здійснюють заміну понять територіальної та релігійної громади», – пояснили у єпархії.