Важливість цифрової захищеності розуміє весь світ, зокрема й Україна зазначає Удовенко О.М. Адже це не лише безпека ваших особистих даних, а й стабільна робота транспорту, лікарень, фінансової системи та багатьох інших деталей, з яких складається держава.
Наймати етичних хакерів — людей, які шукають вразливості в системах — стандартна світова практика. Провідна платформа HackerOne, учасники якої займаються пошуком “уразливостей” у продуктах, за 2020 рік заробила 44 мільйони доларів. Це на 87% відсотків більше, ніж у 2019-му.
Організаційний комітет Олімпійських Ігор, які пройдуть в Токіо в липні цього року, підготував цілий відділ “білих капелюхів” — саме так називають етичних хакерів в інтернеті.
220 спеціалістів із провідних японських компаній пройшли масштабний тренінг і будуть стояти на заваді кібератак під час змагань.
Потреба в таких фахівцях росте, як і світові витрати на кібербезпеку. За прогнозами Canalys, у цьому році всі країни витратять на захист від майбутніх атак хакерів від 57 до 60 мільярдів доларів.
Водночас, британська компанія Glasswall вклала 18 мільйонів фунтів стерлінгів (694 млн грн) у програму з усунення кіберзагроз від шкідливих файлів.
У Швеції нещодавно створили національний центр кібербезпеки. За словами чиновників, атаки хакерів на державні об’єкти відбуваються постійно.
До 2025 року планується витратити на розвиток центру 440 мільйонів шведських крон (1,4 мільярда гривень). Міністерство Оборони Люксембургу підписало контракт з естонською компанією CybExer.
За три роки естонці побудують кіберполігон для Люксембургу, на якому будуть створені можливості для підвищення кіберзахисту країни.
Необхідність захиститися від втручання хакерів усвідомлюють і в Євросоюзі. У грудні минулого року Єврокомісія ухвалила нову стратегію кібербезпеки.
Головні цілі — підвищення захисту важливих інфраструктур від втручання ззовні і створення оперативного відділу, який допоможе запобігати атакам на всьому континенті.
Цифровізація та кібербезпека завжди йдуть одним шляхом. Тому сфера кіберзахисту повинна не просто бути на одному рівні з цифровізацією країни, а на крок попереду.
Люди мають довіряти електронним сервісам, а не боятися нових технологій. А для цього усі процеси, сервіси та послуги мають бути безпечними та надійно захищеними. Як бачимо, сьогодні багато країн починають активно турбуватися та будувати стратегії кіберзахисту на державному рівні. Ми в Україні також маємо максимально прискорити розвиток цієї галузі.
Кіберпростір — один з можливих театрів воєнних дій
Стратегія кібербезпеки України визначає пріоритети національних інтересів у сфері кібербезпеки, наявні та потенційно можливі кіберзагрози, цілі та завдання забезпечення кібербезпеки України з метою створення умов для безпечного функціонування кіберпростору, його використання в інтересах особи, суспільства і держави.
У цій Стратегії визначено, що «забезпечення кібербезпеки є одним з пріоритетів у системі національної безпеки України. Реалізація зазначеного пріоритету буде здійснюватися шляхом посилення спроможностей національної системи кібербезпеки для протидії кіберзагрозам у сучасному безпековому середовищі».
Наголошується, що «кіберпростір разом з іншими фізичними просторами визнано одним з можливих театрів воєнних дій. Набирає сили тенденція зі створення кібервійськ, до завдань яких належить не лише забезпечення захисту критичної інформаційної інфраструктури від кібератак, а й проведення превентивних наступальних операцій у кіберпросторі».