Історія мстить тим , хто її не знає. Хто виправить катастрофічні помилки Кремля в історичних оцінках?

Незрозуміле намагання глави Кремля давати неточні історичні оцінки і посилатися на неіснуючі історичні події вже давно відомі. Вони вже стали предметом іронії. Однак глава РФ добре розуміє, наскільки є важливою потрібна історична компоновка для просування ідеї “русского мира” у себе в країні, а головне за кордоном. Проте підходить час дати короткий огляд усіх викривлених трактувань історичних фактів та просто видумок.
Свого часу, президент РФ почав з того, заявивши, що СРСР міг би перемогти нацистську Німеччину і без України, натякаючи на вирішальний вклад у велику перемогу над гітлерівцями саме росіян. Тоді прийшлось навести Кремлю статистику наслідків Другої світової війни для Радянського Союзу. З 20 млн. загиблих радянських людей, майже 10 млн. з України. Серед 26 млн. демографічних втрат СРСР – більше 13 млн. це Україна. Так що український внесок до перемоги був куди вагоміший. Потім Москва почала нав’язувати наратив, що український народ мав найбільшу кількість колаборатів в лавах Вермахту та частин СС. Після уважного вивчення цього питання виявилося, що росіян в підрозділах Вермахту було в шість-сім разів більше ніж українців. Що стосується підрозділів СС, то Москва постійно вип’ячувала дивізію “Галичина”, яка формувалась як загальновійськовий підрозділ і таким, до речі, закінчила війну в травні 1945 р., на відміну від 1-ї та 2-ї російських дивізій СС, дивізії СС “Русланд” та 15-го козачого корпусу СС. Таким чином, росіян в підрозділах СС було більше ніж в п’ять раз більше ніж українців, а враховуючи, що “Галичина” закінчила війну як загальновійськовий підрозділ, то її бійці не підлягали міжнародному переслідуванню за рішеннями Нюрнбергського трибуналу на відміну від солдат російських дивізій СС.

Далі, Кремль заявив, що не тільки в Україні голодували в період 1932-33 рр., згадуючи і свої території. Нагадаю, що під час Голодомору в Україні загинуло 7 млн. чоловік, а на території РФ голод був тільки в тих районах, де українці складали значний відсоток населення. На Кубані серед померлих від голоду було 70% українців. Після Голодомору там не залишилося жодної української школи або бібліотеки, при тому, що до трагедії українці складали майже дві теритини населення краю. Поруч, у Ставрополлі українці складали майже третину населення, як і на Дону та Центральному черноземному районі РФ, а загинуло їх там куди більше від загальних втрат місцевого населення. Після голоду 1932-33 рр. кількість українців скоротилася в цих регіонах у три рази, і після цього вони стали маргінальною меншиною.
Два з половиною роки тому глава Кремля заявив, що РФ знищить коронавірус як колись росіяни знищили печенігів та половців. Прийшлось Москві нагадати, що печенігів знищили якраз половці. А з половцями росіяни (рязанці) воювали всього лиш один раз да і то без визначення переможця. Що стосується перемог над печенігами та половцями Київських та Чернігівських князів, то вони до сучасних росіян не мають жодного відношення, не дивлячись на статтю президента РФ “Про історичну єдність росіян та українців”. Адже рязанці, як і всі останні росіяни за походженням з фіно-угрів з додатком слов’янського елементу, у даному випадку в’ятичів, прибулих, як і кривичі та словенів на територію сучасної Росії з Польщі тільки у 8-му ст., змішавшись з місцевими неслов’янськими племенами. Таким чином, населення Київського та Чернігівського князівств, як і Переяславського, Володимир-Волинського та Галицького було завжди слов’янським та віносилося до нащадків перших слов’ян – антів та склавинів, які жили на цих територіях з моменту свого існування. Підсумок дуже простий: українці та росіяни дуже різні народи, а близькі вони тільки географічно. У нас нема інтересу привласнювати кокошник, косоворотку, балалайку чи баню як атрибути фіно-угорської культури. Вона не краща і не гірша за нашу, вона просто зовсім інша.
Ну і нарешті, заяви глави російського МЗС Лаврова про привласнення Києвом спільної історії. Це про рішення президента України святкувати хрещення Києва та Русі в 988 р. як початок Української державності. Кремлю прийшлося нагадати, що він до цієї події не має жодного відношення, так як Москва була заснована тільки в 1147 р., тоді як Київ в 482 р., а регіон навколо Москви-ріки приймає вчення Христа тільки через 200 років після Києва. А Великому Київському князю Володимиру прийшлося громити антихристиянські повстання в Новгороді, Білозері та інших містах, де проживали росіяни, які надавали перевагу ідолопоклонству ніж християнській вірі.
Ну і вишня на торті: остання заява глави Кремля, що Росія воювала зі шведами під час Семилітньої війни. Президент заявив про це на зустрічі зі школярами у Владивостоці. Десятилітній хлопчик поправив главу РФ, сказавши, що зі шведами війна називалася Північною. Нагадаю, що ця війна тривала з 1700 до 1721 р., а Семилітня була кількома десятиліттями пізніше і з Прусією. Глава РФ подякував хлопчику за підказку з такого простого питання, проте хто підкаже Кремлю про небезпечні історичні оцінки, які постійно надаються Москвою для реалізації своєї агресивної політики у відношенні до своїх сусідів – нас українців? Це питання куди складніше.

https://news.obozrevatel.com/